Хто лідер. ТЮБ 2016

Слайд 1. 3. Хто лідер? 

Розвиток учення про імунітет супроводжувався змінами думки про переваги й пріоритетність специфічного та неспецифічного імунітету. Аргументовано обґрунтуйте власну думку щодо переваг різних видів імунного захисту.

Слайд 2. Імунітет – здатність розпізнавати проникнення в організм чужорідного матеріалу та мобілізувати клітини й утворені ними речовини на швидке та ефективне видалення цього матеріалу. Слайд 3. Термін «імунітет» належить до всіх механізмів, які організм використовує для захисту від чужорідних агентів. Ці чужорідні агенти називають антигенами.

Зазвичай імунітет поділяють на кілька категорій, беручи до уваги різні критерії.

Слайд 4. Зокрема клітинний та гуморальний; природний та штучний; активний та пасивний; стерильний та нестерильний; спадковий та набутий або ж специфічний та неспецифічний.

Розглянемо ж детально поділ на неспецифічний (вроджений або природний) та специфічний (набутий або адаптивний), щоб виділити їх переваги і недоліки.

Слайд 5. Неспецифічний або спадковий (видовий, природжений, конституціональний) імунітет є генетично обумовленою неспецифічною несприйнятливістю представників даного біологічного виду до певного чужорідного чинника. Слайд 6. Ця форма резистентності передається з покоління у покоління. Її дієздатність залежить від генетично детермінованих властивостей макроорганізму, особливостей мікроорганізму та умов, в яких організм взаємодіє з мікробом.

Слайд 7. Природний імунітет є первинною лінією захисту організму проти інфекції. Його механізми починають функціонувати раніше, ніж активізуються більш специфічні захисні системи набутого імунітету.

Ефективність функціонування спадкового імунітету не залежить від попереднього контакту з мікробом. Його механізми не є специфічними, тобто діють у той же самий спосіб проти кожного збудника. Він не має пам'яті, тобто повторне контактування з цим самим антигеном не підсилює імунну відповідь.

Слайд 8. До складу природного імунітету належать фізичні бар'єри (шкіра, слизові оболонки, хімічні агенти такі як рН і травні ферменти) та організми-коменсали (нормальна мікрофлора), що перешкоджають колонізації організму патогенними мікроорганізмами.

Якщо фізичні бар'єри не стали на заваді патогену, природний імунітет реалізується внаслідок фагоцитозу збудника або лізису вірусінфікованих клітин хазяїна за допомогою природних (натуральних) кілерів. Ці механізми також зумовлюються підвищенням температури тіла, секрецією цитокінів (наприклад, інтерферону), вивільненням літичних ферментів гранулоцитами (мурамідаза) та різноманітними сироватковими білками (білки гострої фази, комплемент, кініни).

Слайд 9. Отже,неспецифічний імунітет має такі основні переваги:

·         Спрацьовує миттєво

·         Одночасно діють різні фактори, вплив яких у значній мірі перекривається (підстраховування)

·         Максимальний широкий спектр впливу кожного з них

·         Є до певної міри універсальними, оскільки вони реагують на проникнення в організм будь-яких чужорідних агентів, а також забезпечують початковий ефективний захист до тих пір, поки не включаться антиген-специфічні реакції.

Слайд 10. Але також має і недоліки:

·         Не має здатності пристосовуватися до зміни збудника, відсутня тонка специфіка при реагуванні

·         Відсутня імунологічна пам’ять

·         Первинна імунна відповідь може виникнути не достатньо швидко, щоб пригнітити інфекцію.

·         Одночасна активація всіх факторів може зумовити неадекватно сильну відповідь і ушкодження тканин.

Слайд 11. На відміну від природного імунітету, набутий імунітет є специфічним, індуцибельним і має пам'ять. За повторного контакту з антигеном імунна відповідь розвивається швидше і є сильнішою порівняно з першим контактом. Слайд 12. До складу набутого імунітету входять такі елементи: Т-лімфоцити, що секретують цитокіни і виявляють цитотоксичність відносно вірусінфіковних клітин, пухлин і трансплантованих чужорідних тканин, та В-лімфоцити та плазматичні клітини, що секретують антиген-специфічні антитіла.

Слайд 13. Кожна з В-клітин розпізнає лише певний антиген та синтезує антитіла, що його зв’язують. Всі мембранні рецептори однієї клітини однакові, так що дана клітина може розпізнавати один-єдиний тип антигену. Зв’язуючись з ним, клітина активується і дає клон. Ця активація потребує присутності лімфокінів, що секретуються Т-хелперами. Слайд 14. Спрощена формула імунологічної специфічності: один антиген - одне антитіло, один клон передіснуючих лімфоцитів.

Характерною особливістю специфічного імунітету є його індуцибельність. В умовах норми вираженість і функціональна активність клону лімфоцитів незначні. Специфічні антитіла або повністю відсутні, або їх мало. В той же час контакт організму з антигеном провокує як посилену продукцію відповідних антитіл, так і наростання і функціональне дозрівання специфічного клону клітин.

Слайд 15. Отже, у специфічного імунітету є такі переваги:

·                       здатність розпізнавати і реагувати на індивідуальні антигени

·                       клональна відповідь

·                       імунологічна пам'ять

·                       захист від певного антигену на тривалий час.

Слайд 16. Недоліком є те, що на противагу неспецифічним захисним механізмам, система специфічного імунного захисту ще не може «працювати в повну силу» відразу ж після народження дитини. Для її розвитку і початку функціонування має пройти певний час після контакту зі збудником інфекції або його антигенами. Також якщо людина в дитячому віці не зустрілася з тим чи іншим патогеном, то у дорослому віці при потраплянні його в організм може розвинутись більш сильна імунна відповідь або хвороба з тяжким перебігом.

Слайд 17. Отже, на основі вище зазначеного наша команда дійшла висновку, що лідером жодний з видів  імунітету назвати не можна. Усі види імунного захисту однаково важливі для організму і хоча вони різні, але працюють злагоджено. Кожен має свої переваги, які однаково важливі для організму, адже окремо один від одного вони не змогли б його захистити.

Слайд 18. Доповідь завершено. Дякую за увагу.