Дитинство в сумці. ТЮБ 2016

Слайд 1. 2. Дитинство в сумці.

Останнім часом дискусійним є питання щодо переваг та недоліків способу розмноження сумчастих. Тож дитинство в сумці — перевага чи недолік? Аргументуйте свою думку.

Слайд 2. Сумчасті – це одні з найбільш примітивних сучасних ссавців типу хордових. Ця група тварин об'єднує дев'ять родин:( сумчасті борсуки, опосуми, хижі сумчасті, ценолестові, сумчасті кроти, вомбати, лазячі сумчасті, кенгурові, намбати), які поширені в Австралії та Південній Америці. Тільки один вид зустрічається в Північній Америці (опосум).

Слайд 3. Відмінною особливістю більшості сумчастих є наявність у самок виводкової сумки на животі. Сумка являє собою шкірну складку, іноді вона має вигляд невеликих складок шкіри або може бути редукована. В неї відкриваються соски самки для вигодовування дитинчат. Згідно з теорією еволюції, така сумка — одне з рішень проблеми відторгнення плоду організмом матері. (В майже всіх інших ссавців — включаючи і людину — плід захищає від імунної системи матері плацента)

Слайд 4. Розмноження сумчастих відбувається один або кількох разів на рік. У сумчастих три матки, до двох з них йдуть дві бічні піхви, розділені сечоводами. Тому копулятивний орган у самців має роздвоєну форму. Після запліднення ембріон розвивається в матці, але з її стінками майже не зв’язаний. Плацента відсутня або погано розвинена, тому ембріон живиться переважно за рахунок жовтка яйцеклітини. Слайд5. Задовго до того, як зародок повністю сформується, йому вже немає чим харчуватися, і його «передчасне» народження стає необхідністю. Тривалість вагітності дуже мала, особливо в примітивних форм (наприклад, в опосума або в сумчастих куниць від 8 до 14 днів, у коали вона досягає 35, а в кенгуру – 38-40 днів). Перед пологами з'являється родовий канал, пов'язаний з сечостатевим синусом, через який крихітні малюки з'являються на світ. Слід зазначити, що у сумчастих видільна і статева системи розділені.

Слайд 6. Через складну систему розмноження кенгуру можуть бути постійно вагітними: поки одне маля в сумці, інше - в матці. Яйцеклітини мають малий вміст жовтка. На початку дробіння відбувається дейтоплазмоліз(виштовхування жовтка з еластомерів під яйцеву оболонку), що призводить до утворення жовткового мішка, який виконує функцію плаценти. Слайд 7. Для багатьох сумчастих характерна «ембріональна діапауза», яка можливо виникла в процесі еволюції для попередження народження наступного маля, коли сумка ще зайнята. Ріст і розвиток дитинчат відбувається поза маткою в сумці.

Слайд 8. Малята народжується недорозвиненим і дуже малим. Його розміри не перевищують 25 мм, як у великого сірого кенгуру; а у примітивних комахоїдних і хижаків – біля 7 мм. Маса новонароджених від 0, 6 до 5, 5 гр. Дитинча майже позбавлене шерсті. Задні кінцівки розвинені слабо, передні - досить добре, на них є кігтики. Маля сліпе, голе, але швидко вибирає потрібний напрямок і починає повзти прямо до сумки. Воно рухається за допомогою передніх лапок, звиваючись, як черв’як, міцно чіпляючись за шерсть матері. Знайшовши сумку,відразу знаходить сосок і прикріплюється до нього.

Слайд 9. Весь час, необхідний маляті, щоб дістатися до сумки, мати займає особливе положення, не рухаючись. Вона, зазвичай, сидить на хвості, або лягає на бік. Іноді вилизує свою шерсть в напрямку до сумки, ніби допомагаючи дитинчаті рухатися в потрібну сторону. Між моментом народження і  прикріпленням дитинча до соска, у великих кенгуру проходять 5-30 хв.

Слайд 10. Малюки не здатні смоктати молоко, молочні залози матері ритмічно скорочуються і молоко впорскується в рот. Дитинча знаходяться в сумці матері до 250 днів (7-8 місяців) і  харчується материнським молоком (4 типи)до двох місяців. Дитинча швидко росте і через кілька тижнів починає відриватися від соска й висовувати голову із сумки. Вхід в сумку оточений м'язом, схожим на м'яз людського сфінктера. Мати може міцно закрити або широко відкрити сумку. Під час небезпеки, сумка може бути закрита, але коли переслідувач наближається, кенгуру може виштовхнути дитину, полегшуючи собі порятунок.

Слайд 11. Отже, обґрунтовано проаналізувавши інформацію з даного питання наша команда виділила ряд недоліків розвитку у сумці – це: відсутність розвинутої плаценти, розмежування видільної та статевої системи, вузький родовий канал, дейтоплазмоліз на початку дробіння, коротка вагітність через нестачу поживних речовин, недорозвиненість дитинчат. Слайд 12. Також ми встановили деякі переваги такого розвитку. Це – своєрідна будова генеративної системи, ембріональна діапауза, особливості вигодовування малят і поживність молока, здатність керування самкою процесом розвитку малят у сумці, можливість вигодовування одночасно дитинчат різних генерації, окрім того, сумка — одне з рішень проблеми відторгнення плоду організмом матері.

Слайд 13. Зваживши усе вище сказане наша команда вважає, що дитинство в сумці — швидше перевага, аніж недолік у вузькоспеціалізованих умовах існування, де сумчасті захищені географічною ізоляцією і у яких майже відсутні потенційно небезпечні плацентарні вороги.

Слайд 14. Доповідь завершено. Дякуємо за увагу.