Опис досвіду

Розвиток критичного мислення учнів на уроках біології

(опис власного досвіду роботи)

Розвиток критичного мислення найбільш актуальний в часи інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових обставин, без ефективного знаходження відповідей на запитання, значну частину яких неможливо передбачити. Тому очевидна надзвичайна важливість того, щоб люди  ХХІ століття вміли мислити критично. У цьому аспекті критичне мислення виступає як фундамент сучасної освітньої системи.  І вже сьогодні завдання оволодіння стратегіями і навичками критичного мислення визнано першочерговим у багатьох країнах світу.

Останнім часом питання розвитку критичного мислення учнів набувають значної ваги в нашій країні. Це пояснюється багатьма причинами, але насамперед інформаційним тиском і численними спробами інформаційного маніпулювання свідомістю громадян. Відсутність системної роботи з медіаграмотності, нездатність більшості дорослих відрізнити факти від суб’єктивної думки, виявити недостовірну інформацію, проаналізувати та систематизувати її і представити в усній чи письмовій формі – це наслідок недостатньої уваги до цих питань у середній школі, що і визначило актуальність проблеми, над якою працюю протягом кількох років, «Розвиток критичного мислення на уроках біології».

Критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а розумний розгляд різноманітних підходів для того, щоб висловлювати обґрунтовані судження і приймати правильні рішення. Тому, на думку відомого американського психолога Д.Халперн, освіта, розрахована на перспективу, має забезпечити формування в учнів двох основних умінь: швидко орієнтуватись у зростаючому потоці інформації, знаходити потрібне, осмислювати і застосувати отриману інформацію.

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі вже близько 50 років. З 1956 року, коли Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей, «критичне мислення» означає мислення вищого рівня.

Для української дидактики і методики навчання ідея розвитку критичного мислення є достатньо новою. Як і в інших державах пострадянського простору, в Україні інтерес до розвитку критичного мислення як освітньої інновації з'явився наприкінці ХХ століття.

Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році.

На думку О.І.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян як в учнів, так і у вчителів.

Критичному мисленню характерні такі особливості:

·        воно є самостійним;

·        пов’язане зі знаннями, базується на них;

·        починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити;

·        потребує переконливого аргументування;

·        є мисленням соціальним.

Коли урок будується  на принципах критичного мислення, кожен учень формулює свої ідеї, оцінки, переконання незалежно від інших. Мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Інформація є відправним, а зовсім не кінцевим пунктом критичного мислення. Щоб сформулювати складну думку, потрібно опрацювати чимало фактів, ідей, текстів, теорій, даних, концепцій. Тому учням доводиться разом із вчителем протоптувати стежини від старого до нового, знову й знову заглиблюватись у фактичний матеріал. Проте справжній пізнавальний інтерес на будь-якому його етапі характеризується прагненням людини вирішувати проблеми і відповідати на питання, що виникають з її власних інтересів та потреб. «Отже, - зауважує американський педагог Джон Бін, - складність навчання критичного мислення полягає частково в тому, щоб допомогти учням роздивитися нескінченне різноманіття оточуючих нас проблем».

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою. Критично мисляча людина знаходить власне розв’язання проблеми і підкріплює його розумними, обґрунтованими аргументами. Вона усвідомлює, що можуть бути й інші рішення тієї самої проблеми, і прагне довести, що обране нею рішення є більш логічним і раціональним ніж інші. Відтак, Роберт Енніс визначає критичне мислення як «ухвалення обдуманих рішень про те, як слід чинити й у що вірити».

Будь-яка думка перевіряється й відточується тільки тоді, коли нею діляться з іншими. Філософ Х. Арендт зазначає: «Досконалість може бути досягнута лише у чиїйсь присутності». Коли ми дискутуємо, читаємо, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими людьми, ми уточнюємо і поглиблюємо свою власну позицію.

Отже, під критичним мисленням розуміється тип мислення, який характеризується самостійністю, організованістю, цілеспрямованістю, практичністю та рефлективністю і дає можливість людині здійснювати оцінку обґрунтування і вибір власної позиції.

Навчальний процес, спрямований на розвиток критичного мислення, має такі особливості:

·        У навчання включаються завдання, вирішення яких потребує мислення високого рівня (аналізу, синтезу, оцінки).

·        Навчальний процес організований як дослідження певної теми, яке виконується шляхом інтерактивної взаємодії учнів (робота в малих групах, проекти, дебати, експериментальні вправи, польові дослідження тощо).

·        Результатом навчання визнається не засвоєння фактів та чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації адекватних прийомів мислення.

·        Викладання в цьому процесі є стратегією постійного оцінювання цих результатів з використанням зворотного зв'язку «учні-учитель» на основі дослідницької активності учнів у класі.

·        Критичне мислення вимагає від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання суджень, умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність застосовувати графіки і схеми у вирішенні актуальних завдань, знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки.

·        Знання, які повідомляються, не повинні подаватися як незаперечні. Для успішного навчального процесу необхідно створювати ситуації відкритого зіткнення власних сумнівів і протиріч із сумнівами і суперечностями інших. Важливо, щоб ці протиріччя виникали в діалозі як між вчителем та учнями, так і між самими учнями.

·        Те, що раніше традиційно вважалось помилками в мисленні учнів, має сприйматись як етап процесу просування до знань, як привід для обмірковування і можливість для розвитку.

·        Виклад учителем готової інформації практично виключається із навчального процесу. Монолог вчителя застосовується в тих випадках, коли необхідно налаштувати учнів на вивчення нового матеріалу або коли учні не можуть самостійно вирішити проблему у зв'язку з недостатністю інформації.

·        Учитель виконує роль організатора процесу навчання, консультанта, фасилітатора, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі. Головними у процесі навчання стають зв’язки між учнями, їх взаємодія та співпраця.

Основні методи та прийоми розвитку критичного мислення можна згрупувати у такі категорії:

1.                Методи роботи з різними видами текстів: метод опорних слів, читання в парах, подвійний щоденник, припущення на основі запропонованих слів, спрямоване читання або читання з зупинками, читання з маркуванням тексту (прийом INSERT).

2.                Наочні методи організації інформації: «Асоціативний кущ», «Бортовий журнал», «Діаграма Венна», «Дерево передбачень», кластер, М-схема, порівняльна таблиця, Т-таблиця, таблиця «З-Х-Д» («Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»).

3.                Постановка запитань: «почергові» запитання, «товсті» та «тонкі» запитання, уточнюючі запитання, 6 W.

4.                Навчальна дискусія: «Два кола», «Дерево рішень», дискусія, «Займи позицію», метод ПРЕС, «Павутинка дискусії».

5.                Методи рефлексії: есе, «Залиште за мною останнє слово», листи самооцінювання, метод «6 капелюхів», сенкан.

Вважаю доцільним при вивченні теми «Розмноження організмів»                        в 11 класі використовувати метод «Читання з маркуванням тексту» з наступним заповненням таблиці. Наприклад, за допомогою прийому INSERT:

І - nteraktive	Самоактивізація	V   знайома інформація
N - noting	Нова інформація	+   нова інформація
S - sistem	Системна розмітка	- суперечлива інформація
E - effektive	Ефективна інформація	?   недостатня інформація
R, T – reading and thinking	Читання та продумування

У 8-му класі при вивченні теми «Плазуни» учням було роздано ряд випереджувальних завдань різного плану. При чому учні самі обирають, які саме завдання їм під силу буде виконати. Наприклад, їм було запропоновано переглянути відеофільм «Найбільш небезпечні змії світу». При чому цей фільм потрібно було самостійно знайти в Інтернеті (зазначалося кілька сайтів на вибір). Під час перегляду фільму потрібно було заповнити таблицю (метод «Подвійний щоденник»). Зміст колонок «Щоденників» може бути урізноманітнений на власний розсуд вчителя (учнів).

Таблиця 1

Положення фільму	Коментарі: чому це привернуло вашу увагу?	Питання до вчителя

Таблиця 2

Знайома інформація (я це вже знав)
Нова інформація для мене (це для мене нове)
Суперечлива інформація (я думав інакше)
Недостатня інформація (про це хотілося б дізнатися більше)

Для перевірки, окрім заповнених таблиць, вчителем було складено ряд завдань з використанням ІКТ, а саме: вирізано ряд кадрів з фільму з наступними до них запитаннями. Кадри для відео-запитань можна монтувати по-різному: послідовно або ж в один ролик монтувати фрагменти з інформацією про різні види плазунів, а учні повинні знайти помилку. У ході уроку учні заповнюють таку таблицю:

Відео-запитання	Коментарі: запитання, що виникли	Коментарі після обговорення у класі

Ефективним є метод ведення навчальної дискусії «Два кола». Учням  пропонується кілька роликів, завантажених з You Tube, які слід критично проаналізувати, тобто з’ясувати, чи достовірна інформація, чи ні, а потім аргументовано довести свою думку.

Таким чином, робота педагога над розвитком критичного мислення учнів – це складний процес, який ніколи не закінчується. Він вимагає від учителів  особистісного зростання, ґрунтовних знань психології обдарованих дітей, а також тісної співпраці з психологами, іншими вчителями, адміністрацією та обов’язково з батьками учнів.

Варто наголосити, що для того, щоб працювати з талановитою молоддю, потрібно багато працювати над собою, постійно вдосконалюватися. Тільки щире зацікавлення успіхами дитини дасть результат – підвищення якості освіти.

Результатом роботи над проблемою стали  успіхи моїх вихованців в інтелектуальних і творчих змаганнях різних рівнів (зокрема щорічні перемоги на всеукраїнському етапі  учнівських олімпіад з біології, інтернет-олімпіад, конкурсу «Нейро», турнірів юних біологів), а також методичні розробки, представлені на міських і обласних виставках дидактичних і методичних матеріалів.

Отже, досвід засвідчує, що для ефективного розвитку критичного мислення в  учнів необхідно створювати умови для пізнавальної активності і внутрішньої мотивації, в яких кожна особистість може повною мірою реалізувати свій інтелектуально-творчий потенціал.