«Основи еволюційного вчення»

№ п/п	Варіант 1	№ п/п	Варіант 2
1.	Вся сукупність взаємозв’язків між особинами одного чи декількох видів, а також між особинами та різними абіотичними факторами.	1.	Зміни, які виникають у кожного організму індивідуально та передаються нащадкам.
2.	Історичний розвиток як усього живого разом, так і окремих груп (видів, родів).	2.	Послідовність історичних змін організмів у цілому чи їх окремих органів у межах певної систематичної групи.
3.	Розходження ознак у нащадків спільного предка як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов.	3.	Походження певної систематичної групи від одного спільного предка.
4.	Здатність до наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів погано захищеними.	4.	Коливання чисельності особин популяції.
5.	Зовнішня подібність за будовою різних структур видів, які мають різне походження, але виконують однакові функції.	5.	Відповідність загального плану будови органів у представників різних видів, зумовлена їхнім спільним походженням.
6.	Недорозвинені чи спрощені органи або їхні частини, які в процесі історичного розвитку виду втратили свої функції та притаманні всім особинам виду.	6.	Прояв у окремих представників виду рис, притаманним їхнім предкам.
7.	Загибель особин до настання статевої зрілості.	7.	Випадкова та не спрямована зміна зустрічальностей певних алелів та їхніх поєднань у популяціях.
8.	Сукупність еволюційних процесів, що призводять до виникнення над видових таксонів.	8.	Пристосування організмів до різних умов довкілля, до супроводжується дивергенцією.
9.	Еволюційне перетворення, яке підвищує рівень організації в цілому і відкриває нові можливості для адаптації.	9.	Певна зміна будови організму, яка має характер адаптації до певних умов і не змінює рівень його організації.
10.	Явище спрощення організмів у процесі еволюції.	10.	Переважаюче виживання і розмноження найбільш пристосованих до умов життя представників виду.
11.	Наслідок неспроможності пристосуватись до змін довкілля	11.	Явище збільшення чисельності популяції, розширення ареалу виду, утворення нових підвидів.
12.	Структурне об'єднання та узгодження дій окремих частин, що входять до складу цілісної системи.	12.	Проміжки часу, за які виникають певні систематичні групи (види, роди, родини).