Співіснування. ТЮБ 2016

Слайд 1. 9. Співіснування. Людські поселення вже давно з’являлись і продовжують з’являтись і розвиватися по всій Землі. Відомо, що поява поселення так чи інакше змінює екосистему, в якій воно з’явилося. Простежте зміни в екосистемі з появи поселення до його розвитку в мегаполіс і можливого наступного занепаду.

Процес еволюції живих організмів призвів до появи людини - найвищого біологічного виду. На підставі аналізу різноманітних досліджень у взаємовідносинах людського суспільства з природою виділено чотири періоди.

Слайд 2. Перший період характеризується накопиченням знань про природу, розвитком адаптацій та дуже значним антропогенним впливом на неї., що призвело до винищення багатьох видів одних тварин і збільшенням чисельності інших. Слайд 3. У другий період інтенсивно розвивається аграрна сфера, містобудування і промисловість. В перші два періоди одним з найважливіших факторів антропогенного впливу був вогонь – для полювання на диких звірів, розширення пасовиськ, підсічно-вогневого способу землеробства. Слайд 4. Третій період – це період активного розвитку локальних і регіональних екологічних криз, протистояння природи та людського суспільства, страшних за своїми екологічними наслідкам світових воєн тощо. Слайд 5. Четвертий період характеризується розвитком другої глобальної екологічної кризи, суперспоживанням, суперзабрудненням усіх геосфер. Масштаби людської діяльності вражають сво. Якщо 20 років тому на Землі щоденно зникав один вид тварин, то нині – один вид на годину.

Слайд 6. До найхарактерніших рис розвитку людської цивілізації належить урбанізація.

В той же час місто є середовищем не тільки для проживання людей, а й для існування різних видів рослин і тварин (синантропів). Частково вони існують в одомашненому (окультуреному) стані, інші ж можуть жити тільки, в специфічних домашніх умовах (оранжереях, теплицях, акваріумах тощо) зустрічаються також дикорослі рослини та дикі тварини.

Слайд 7. Між аборигенами та інтродукованими видами, а також оточуючим їх зовнішнім середовищем існує складна взаємодія, в результаті чого утворюються угруповання значною мірою відмінні від природних. Як правило, адвентивну фракцію флори мегаполісу становлять інвазійні види рослин. Серед них особливе місце належить видам з найвищим інвазійним потенціалом – трансформерам, які посилюють мікроеволюційні процеси, що ведуть до змін біогеоценозу.

Слайд 8. Синантроп – вид, що знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови життя і сформував у такому середовищі стійкі та життєздатні популяції, які виявляються успішнішими порівняно з вихідними материнськими і розселяються по всій мережі людських поселень. Більшість видів тварин, що заселяють урболандшафт, є чужорідними і сформували синантропні популяції за межами своїх природних ареалів. Якщо раніше показник видового різноманіття в природних співтовариствах був приблизно в 2 рази вище, ніж у міських локалітетах, то на даний час цей показник вищий у міських спільнотах майже в 4 рази.

Урбанізація найяскравіше відбиває загальний для всієї Землі процес заміни біосфери техносферою, який розпочався ще в епоху палеоліту й триває досі дедалі швидшими темпами.

Що ж трапиться з такою урбоекосистемою в разі занепаду мегаполісу? Спробуємо це з'ясувати, беручи до уваги здатність біогеоценозів до відновлення, за умови, що воно взагалі буде можливим в рамках існування планети Земля як такої.

Слайд 9. Уявимо, що люди через певні причини змушені були швидко покинути місто. Перед тим як піти, вони вимкнуть електростанції і переведуть АЕС у безпечні режими, щоб уникнути техногенної катастрофи.

Метрополітени захищені від ґрунтових вод системою насосів, але без людей більшість з них буде затоплено протягом 36 годин.

Слайд 10. Через 2-3 дні вимруть ті види вошей, які паразитують тільки на людях. Нечистоти з каналізації будуть виливатись в ріки та озера.

Через тиждень їжа зіпсується. Таргани і щури зможуть доїдати все, що знайдуть. Після цього вони будуть змушені покинути будинки і вийти в світ, щоб виживати. Щодо домашніх чи свійських тварин, то вони житимуть в будинках поки буде вода та їжа. Потім вони або залишать будинок і будуть змагатись за життя з іншими тваринами міста, або ж вимруть. Аналогічно і з тваринами зоопарків.

Слайд 11. Через місяць місто почне активно заростати рослинами (трава, плющ). Через 6 місяців там зможуть, для прикладу,  пастись олені, за якими прийдуть койоти, рисі, вовки, а згодом ведмеді чи леви. Також різні птахи заселятимуть будівлі. Через 9 місяців - 1 рік просочені водою дерев’яні конструкції приваблюватимуть термітів і мурах-деревоїдів, що буде сприяти руйнуванню дерева. Слайд 12. Через 2 роки поржавіють канати, тому вагони фунікулерів зірвуться, а кораблі покинуть порт. Через 5 років рослинністю буде покрита більша частина території міста. Бензобаки багатьох автомобілів поржавіють,  і звідти почне виливатись паливо. Через 10-15 років багато будівель обваляться через гниття деревини і корозію сталі. Через 20-30 років популяції тварин у місті значно зростуть. Мумії без підтримки спеціальних температур гнитимуть. Більшість побутових предметів буде знищена процесами корозії чи розкладанням мікроорганізмами. Слайд13. Через 50-60 років внаслідок корозії стальних конструкцій більшість будівель обваляться, а цистерни з токсичними речовинами зруйнуються, а випари їх вмісту будуть поширюватись по планеті.  Всі дороги і гірськолижні траси заростуть лісом. Через 70-75 років змії дуже швидко розмножаться і стануть більшими в розмірах, бо в них буде багато їжі – гризунів. Слайд 14. Через 100 років навіть найбільші мости будуть обвалюватись, а через 150 – і найбільші хмарочоси. Слайд 15.  Деякі вулиці стануть каналами, всі будівлі, які залишились будуть захоплені рослинами і тваринами. Утворяться вертикальні екосистеми. Слайд 16. Через 200 років буде все більше руйнуватись бетон. Значно знизиться популяція собак, але вони все ж виживуть.

Слайд 17. Через 500 років зникнуть і бетонні конструкції, Слайд 18 а через тисячу місто буде повністю під зеленим покривом, а зруйновані хмарочоси і будівлі стануть новими пагорбами. Найменше постраждають споруди з масивних каменів. Слайд 19. Через 10000000 років більшість скелетів перетворяться на нафту. Через 50000000 років єдиною згадкою про людство будуть пластикові пляшки і уламки скла під землею. А через 100000000 років залишаться лише закам’янілі скелети в горах і поліетиленові пакети. Таким чином можна стверджувати, що на місці покинутого мегаполісу розвинеться вторинна сукцесія, яка завершиться формуванням стійкого зрілого біогеоценозу.

Слайд 20. Отже, наша команда простежила зміни в екосистемах, які відбуватимуться з появи поселення до його розвитку в мегаполіс, а також подальше існування екосистеми після занепаду мегаполісу як такого, беручи до уваги здатність біогеоценозів до відновлення, за умови, що воно взагалі буде можливим в рамках існування планети Земля.

Слайд 21. Доповідь завершена. Дякую за увагу.